Олена Анатоліївна Гурська – змінний технолог на ПрАТ «Шепетівський цукровий комбінат» та гідний член команди нашого підприємства. Вона, як ніхто, знає, що системність та відповідальність – запорука успішної роботи. 

- У ремонтний період я керую процесами очистки та слідкую, аби все було приведено до ладу для початку виробництва. Це і очистка, і побілка, і фарбування. Одним словом – наводимо необхідний порядок зі своїми робітниками, піклуємося про приміщення та обладнання цукроварні, – коментує Олена Анатоліївна. – У виробничий сезон змінний технолог – це спеціаліст, який дбає про якість процесів проходження та добування цукру з буряку. На перший погляд це непомітна робота, проте без неї неможливо обійтися. Ми – зв’язна ланка усіх процесів на комбінаті, яка слідкує за тим, щоб усе працювало ритмічно, якісно та ефективно.

Цьогоріч Олена Анатоліївна відзначає 21 рік плідної праці в цукровій галузі, адже бере участь у виробничих процесах комбінату з 1999 року, одразу після закінчення Київського державного університету харчової промисловості.

Свій трудовий шлях починала спочатку старшим лаборантом, пліч-о-пліч на різних змінах трудилася в певний час практично з усіма працівниками цукрового. Тому не з чуток знає всі особливості «солодкої кухні».

Жінка родом з Шепетівки. Зараз разом з чоловіком у любові та повазі до рідного краю виховують двох доньок. Старша дочка Тетяна навчається в Тернополі, а менша Анна – учениця 8-го класу школи. Її родина по праву є справжньою династією цукроварів ще починаючи з часів графа Потоцького. 

На комбінаті трудилася її прабабуся, згодом – дідусь, ветеран Великої вітчизняної війни, який був електриком та учасником хору ветеранів. У рафінадному заводі працювала бабуся. Мати пані Олени також вирішила продовжити родинну традицію і більше 20 років трудилася на рафінадному заводі, зокрема, на новій лінії «Шамбон».

- Саме з цієї лінії розпочалося моє перше знайомство з клопіткою та цікавою працею на цукроварні. Пам’ятаю, як моя мати привела сюди на екскурсію, - з теплом в очах ділиться спогадами Олена Анатоліївна. – Хоча з дитячих мрій я хотіла стати вчителем історії, але доля повернула на шлях цукроваріння. Своїм вибором задоволена, адже це – одна із найбільш важливих галузей, яка рухає країну вгору до успіху і я пишаюся, що є частиною такого потужного підприємства, як ПрАТ «Шепетівський цукровий комбінат».