Цьогоріч, впродовж 10-13 червня, регіональний ландшафтний парк «Мальованка» відвідали фахівці інституту зоології НАН України – кандидат біологічних наук Олена Годлевська, аспірант інституту зоології Павло Воробей, викладач КПНУ імені Івана Огієнка – Анастасія Ліщук та наукові працівники НПП «Подільські Товтри» – Вадим Мартинюк і Михайло Дребет.

Мета візиту – дослідження біорізноманіття РЛП «Мальованка», зокрема інвентаризації рукокрилих ссавців з метою участі в розробці Європейського атласу ссавців (the Atlas of European Mammalsin 2024 2-nd edition).

Упродовж двох ночей разом з досвідченими науковцями спостерігав за кажанами дев’ятикласник Рабчевський Назар. Науковий «ужинок» двох ночей такий: зафіксовано 8 видів рукокрилих, з яких 5 видів відловлено сітковими знаряддями.

«Кажани, або лиликовиді — підряд ссавців з ряду лиликоподібних, або рукокрилих. Кажани є сестринською групою до підряду криланів — фруктоїдних рукокрилих. У спеціальній літературі кажанів нерідко позначають як Microchiroptera. А наука, що вивчає кажанів, називається хіроптерологія», — розповідає Рабчевський Назар, учень 9 класу Полянської гімназії, учасник наукового товариства учнів ім.. Г.Сковороди закладів загальної середньої освіти Судилківської сільської ради.

Він знає про кажанів чимало, бо готується разом зі своїм наставником Рабчевським Р.М., вчителем біології, до написання науково-дослідницької роботи. Назар багато читає наукової літератури, спостерігає за життям кажанів, веде календар спостережень, а ще спілкується з викладачами вищих навчальних закладів Києва, Львова, Кам’янець-Подільського, які з метою різноманітних наукових досліджень, часто відвідують регіональний ландшафтний парк «Мальованка» та Полянську гімназію (директор Мамчур М.О.). На цій території Судилківської ОТГ неодноразово проводилися наукові дослідження з різних тем, за якими у різні роки було видано наукові брошури, посібники, написані цікаві наукові статті.


Що ж, нехай все вдається. Адже попереду ще чимало роботи: нові зустрічі з науковцями, нові знання, цікаві дослідження щодо теми науково – дослідницької роботи. І, хто знає, можливо, цей маленький старт у школі з написання науково – дослідницької роботи стане в майбутньому професійним вибором.

Далі розповідають світлини, а Рабчевський Назар ділиться цікавими фактами про кажанів:

  • Рукокрилі, або кажани, представляють одну з найбагатших за видовим складом груп ссавців: сучасна світова фауна нараховує більше 900 їх видів, тобто до ряду рукокрилих належить кожний п’ятий вид ссавців.
  • Ряд рукокрилі включає два підряди: крилани (або: летючі лисиці, летючі собаки) — Megachiroptera і справжні кажани — Microchiroptera. До підряду криланів належить тільки одна родина, до підряду справжніх кажанів — 16 родин.
  • В Україні мешкають тільки 28 видів, що належать до двох систематичних родин: підковикових і гладеньконосих.
  • Рукокрилі — єдина група ссавців, здатних до довготривалого активного польоту. Їх крило утворене шкіряною перетинкою, що охоплює видовжену передню та задню кінцівки тварин.
  • Хоча кажани добре бачать, в темряві очі використовуються ними менш за все. Кажани «бачать» вухами: випромінюючи серії ультразвукових сигналів на частоті 20-120 кГц і сприймаючи відлуння, вони розрізняють об’єкти величиною до 0,08 мм. Це дозволяє їм успішно орієнтуватися та полювати у темряві.
  • Найменший вид фауни України (нетопир-карлик) може поміститися в сірниковій коробці, найбільший (вечірниця велетенська) — за розмірами не більше горобця.
  • Всі види нашої фауни (як і більшість видів ряду) — комахоїдні. За добу кажан з’їдає комах (серед яких багато шкідників) у кількості, що дорівнює 1/2 – 1/3 ваги тварини. Представник середнього за розмірами виду за ніч може вжити 4000 комарів.
  • Кажани не будують сховищ, а використовують природні укриття або об’єкти, створені людиною (печери, скельні тріщини, дупла дерев, горища ті ін.).
  • Зиму кажани проводять в сплячці. Частіш за все зимовими квартирами для кажанів є печери, в які вони повертаються рік у рік.
  • Навесні, прокидаючись від зимового сну, кажани залишають місця зимівля та переселяються до більш теплих літніх квартир, в яких в червні на світ з’являється нове покоління.
  • Деякі види здійснюють сезонні міграції, роблячи перельоти на відстань від 5 до 2000 км.
  • В зв’язку з пристосуванням до польоту і необхідністю обмежувати польотну вагу кажани народжують лише одного, зрідка двох, дитинчат.
  • Незважаючи на невеликі розміри, кажани живуть порівняно довго: до 5-30 років.
  • Кажани — одна з найбільш вразливих груп ссавців. Кажани занесені до Червоної Книги. Усі види знаходяться під охороною декількох міжнародних конвенцій.






За матеріалами Судилківської с/р (ОТГ)