Неможливість отримати паспорт та виїхати з країни до нової жінки та майбутньої дитини, за наявності боргів зі сплати аліментів, не суперечить конвенційним гарантіям. Такого висновку дійшов Європейський суд з прав людини у справі «Торресі проти Італії» (заява № 68957/16).

Поліція анулювала Крістіану Торресі паспорт через те, що його колишня дружина не надала згоду на продовження дії документу. Причиною стала заборгованість зі сплати аліментів на двох дітей. Суд підтвердив обґрунтованість відмови, оскільки було доведено, що пан Торресі ухилявся від своїх обов’язків щодо дітей, перешкоджав дружині повернутись до власної родини в іншу країну і не надав дозвіл на видачу дійсних проїзних документів дочкам для того, щоб не дозволити їх матері забрати їх з собою. Також суддя постановив, що довгостроковий переїзд батька за межі Європи був несумісним з інтересами його неповнолітніх дітей, оскільки це ускладнило стягнення аліментів.

Згодом Торресі подав заяву на отримання паспорту, аби виїхати з країни до нової жінки, яка мала народити його дитину. І хоча суд первинно дозволив видати документ, згодом з ініціативи екс-дружини рішення було скасоване, адже чоловік сплатив лише невелику частку аліментів. Пізніше було досягнуто згоди щодо фінансових питань та видачі паспорта і Торресі отримав паспорт, а провадження було закрите.


Чоловік звернувся до Європейського суду з прав людини. Посилаючись на статтю 2 Протоколу №4 (свобода пересування) і статтю 8 (право на повагу до приватного і сімейного життя) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод він скаржився на відмову органів влади видати йому паспорт.

Суд у Страсбурзі повторив, що стаття 2§2 Протоколу №4 гарантувала будь-якій особі право на виїзд з будь-якої країни для в’їзду в будь-яку іншу країну за вибором цієї особи, в яку вона може бути прийнята. Тож відмова видати Торресі паспорт складала втручання в це право. Оцінюючи законність такого заходу, ЄСПЛ зауважив, що втручання було засноване на законодавстві. І цей захід повинен був гарантувати інтереси дітей та переслідував законну мету – захист прав інших осіб, а саме права дітей на отримання аліментів.

Також Суд оцінив на предмет пропорційності обмеження те, що Торресі не міг залишити країну протягом певного періоду часу. Високі судді вважали, що національні суди переглянули особисту ситуацію заявника декілька разів, а також його здатність виплатити заборговану суму. Вони врахували всю необхідну інформацію для гарантування того, щоб тимчасове обмеження свободи пересування пана Торресі було обґрунтованим та пропорційним з огляду на обставини справи.


З урахуванням цих обставин у ЄСПЛ дійшли висновку, що заява була явно необґрунтована і повинна була бути відхилена.

Нагадаємо, що згідно із Законом України «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці (важко хворої дитини – три місяці), державний виконавець виносить вмотивовані постанови, зокрема про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України — до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

Довідково: за 2019 рік Шепетівським міськрайонним судом Хмельницької області розглянуто 147 цивільних справ позовного провадження про стягнення аліментів; 29 справ про зміну розмірів аліментів, з них 24 справи – про збільшення розміру аліментів, 5 – про зменшення розміру аліментів; 79 заяв про видачу судового наказу про стягнення аліментів; 1 справу за заявою боржника про скасування  тимчасової заборони у праві виїзду за межі України.
За повідомленням прес-служби суду